Схема самоаналізу уроку в початкових класах

1. Загальна структура уроку.

Основна дидактична мета уроку: його місце в системі уроків з теми, основні моменти уроку, дозування часу, дотримання основних вимог до оформлення уроку, використання часу на уроці.

2. Реалізація основної дидактичної мети уроку.

Виконання вимог програми, співвідношення матеріалу, поясненого на уроці і даного на самостійну роботу, організація сприйняття, уваги, пізнавального інтересу, організація первинного закріплення матеріалу, перевірка якості знань, використання розділу і програм, вимоги до знань, опитування учнів.

3. Розвивальний аспект уроку.

Залучення учнів до здійснення основних розумових операцій, подолання посильних труднощів, розвиток пізнавальної самостійності й послідовності, науковості, міцність знань.

4. Дотримання основних принципів дидактики.

Принцип наочності, свідомості і активності в роботі вчителя і учнів, доступності і посильності, систематичності і послідовності, науковості, зв’язку теорії з практикою, міцності знань.

5. Методи навчання.

Методи введення нового матеріалу, закріплення і вироблення вмінь і навичок, контролю; відповідність методів загальної спрямованості навчання дидактичній меті; залежність вибору методів навчання від матеріального забезпечення навчального процесу.

6. Виховний аспект уроку.

Використання виховних можливостей змісту навчального матеріалу, формування світогляду, зв’язок із життям, виховання сумлінного ставлення до праці, навчання, використання виховної можливості оцінки, виховний вплив особистості вчителя.

7. Вчитель на уроці.

Підготовка до уроку, роль конспекту, види діяльності на уроці, контакт із класом, індивідуальний підхід до учнів, значення предмета, захопленість ним, зовнішній вигляд учителя.

8. Робота учнів на уроці.

Підготовка учнів до уроку, активність на різних етапах уроку, види діяльності, культура мови, дисципліна, ставлення до предмета, динаміка працездатності, моменти найвищої активності, зниження працездатності, їхні причини, рівень сформованост івміння вчитися.

9. Гігієнічні умови уроку.

Приміщення, його основна оснащеність, меблі, дотримання принципу розташування, розклад на день, вплив гігієнічних умов на динаміку працездатності на уроці.

Самоаналіз уроку

1. Яке місце даного уроку в темі, розділі, курсі? Як він пов’язаний з попереднім, на що в них спирається? Як цей урок працює на наступні уроки, теми, розділи? В чому специфіка цього уроку? Який його тип: 

– урок подачі нового матеріалу; 

– урок закріпленнязнань, умінь та навичок;

 – урок перевіркизнань, умінь та навичок;

 – комбінований урок

2. Дайте характеристику реальних можливостей учнів . Які особливості були враховані при плануванні уроку?

3. Які завдання розв’язувались на уроці: 

– навчальні; 

– виховні, 

– розвиваючі. 

Чи був забезпечений їх комплекс, взаємозв’язок? Які завдання були головними, стержневими? Як враховані в завданнях класу його особливості, особливості окремих груп школярів?

4. Чому вибрана структура уроку була раціональною для розв’язання цих завдань? Чи раціонально виділене місце на уроці для опитування , вивчення нового матеріалу, закріплення вивченого тощо? Чи раціонально розподілено час, відведений на всі етапи уроку? Чи були логічними зв’язки між етапами уроку?

5. На чому (на яких поняттях, питаннях, фактах) акцентувалася увага і чому виділено головне, суттєве?

6. Чи здійснювався диференційований (особистіснозорієнтований) підхід до учнів? Як він здійснювався, чому саме так?

7. Яке поєднання методів, принципів навчання вибрано для розкриття нового матеріалу? Обґрунтуйте вибір

методів навчання:

    – монологічний,

    – демонстративний,

    – діалогічний,

    – евристичний,

    – пошуковий,

    – алгоритмічний,

    – програмовий

 

методів викладання

    – інформаційно-повідомляючий

    – пояснювальний

    – спонукаючий

    – інструктивний

    методівроботиучнів

    – виконавський

    – реконструктивний

    – частково-пошуковий

    – пошуковий

    – творчий

принципів навчання

    – науковість

    – доступність

    – наочність

    – проблемність

    – самостійність і активністьучнів

    – системність і послідовність

    – врахуванняіндивідуальнихособливостейучнів

    – диференціація

    – інтеграція

    – стійкість засвоєння знань, умінь і навичок

    – зв’язок навчання з життям

    – єдність освітніх, розвиваючих, виховних функцій навчання

 

методи опитування учнів

    – біля дошки

    – з місця

    – за картками

    – розв’язування задач

    – виконання вправ

 

форми опитування учнів:

    – індивідуальні

    – групові

    – фронтальні

    – письмові

    – усні

 

8. Як було організовано контроль за засвоєнням знань, умінь, навичок? У яких формах і якими методами здійснювався? Чому?

9. Як використовувався навчальний кабінет? Які засоби навчання:

    – об’єкти навколишнього середовища,

    – таблиці,

    – картки,

    – ілюстрації,

    – ТЗН,

    – комп’ютерні презентації,

    – мультимедійні засоби навчання,

    – книги,

    – підручники,

    – записи на дошці,

    – інше.

10. За рахунок чого забезпечувалась висока (низька) працездатність школярів протягом уроку?

11. За рахунок чого на уроці підтримувалась хороша психологічна атмосфера спілкування? Як було реалізовано виховний вплив особи вчителя?

12. Як і за рахунок чого забезпечувалось на уроці (і в домашній роботі школярів ) раціональне використання часу, попередження перевтоми учнів?

13. Які були продумані «запасні методичні ходи» на випадок непередбачуваної ситуації?

14. Чи вдалося повністю реалізувати всі поставлені завдання? Якщо не вдалося, то які і чому? Коли вчитель планує виконати нереалізоване?

15.Чи мала місце мотивація оцінок за роботу на уроці.

16. Місце домашнього завдання в реалізації мети уроку. Обґрунтування і пояснення домашнього завдання.

17. Чи вдалося організувати роботу дітей з оцінки власної діяльності на уроці з позицій досягнення цільової установки.

18. Рівень досягнення мети уроку.

Джерело: На Урок Плесак Оксана Романівна Плесак Оксана Романівна

Зразки самоаналізу уроків з різних предметів

Самоаналіз уроку математики.

САМОАНАЛІЗ УРОКУ

Самоаналіз уроку української мови у 4 класі, проведеного вчителем початкових класів Колєсніковою Ж.М.

 Самоаналіз уроку

Самоаналіз уроку – це вміння вчителя розкласти свій урок на складові частини й вміння об’єднати  співвідношення цих складових, співставити проведений урок із накресленим планом уроку. Це операції порівняння, узагальнення, аналогії,  перехід від абстрактного до конкретного. Самоаналіз уроку допомагає вчителю оволодіти більш високим рівнем майстерності, підвищити результативність праці.  

Самоаналіз уроку вчителем  дозволяє вирішити цілий ряд важливих завдань:

• педагог краще  усвідомлює систему своєї роботи,
• швидше освоює на практиці методику вибору й обґрунтування оптимального варіанта навчання,
•  робить учителя психологічно захищенішим, впевненішим у собі,
•  поліпшує якість планування наступних уроків,
•  стимулює розвиток творчого мислення й діяльності вчителя.

    Що дає самоаналіз для керівника, який відвідує уроки?

• Знання про рівень  мислення вчителя;
• Можливість порівнювати задум і реальний хід уроку, а отже, дати конкретні поради вчителю;
• Економію часу керівника; його виступ не повторює самоаналіз, а зосереджується на оцінці, виявленні позитивів і недоліків уроку та їхніх причин;
• Через упровадження в практику самоаналізу уроку стає реальним впровадження  у навчально-виховний процес будь-яких нововведень.

 

Складові самоаналізу уроку

1. Оцінка загальної структури уроку. До якого типу уроку можна віднести  даний урок? Яке місце уроку в темі, розділі? Чи чітко виділені елементи уроку даного типу і чи правильно визначено дозування часу, що відводиться на кожну частину уроку?
2. Реалізація основної дидактичної мети уроку. Чи всі вимоги програми з даної теми отримали відображення на уроці? Наскільки активні були учні при ознайомленні з новим матеріалом (сприйняття, розуміння, пробудження пізнавального інтересу)? Чи вірно продумана методика пояснення нового матеріалу? Як і що слід змінити у вивченні нового матеріалу і чому? Чи мала місце організація первинного, супутнього закріплення (в процесі ознайомлення з новим, на спеціально виділеному етапі уроку)? Як здійснювалася перевірка якості знань, умінь і навичок учнів ?
3. Здійснення розвитку учнів у процесі навчання. Чи мало місце залучення учнів в основні розумові операції (аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, систематизація)? Чи здійснювалися внутріпредметні і міжпредметні  зв’язки? Чи були використані форми роботи для  розвитку творчого мислення?
4. Виховання в процесі уроку. Чи повністю використані виховні можливості змісту навчального матеріалу? Яка робота велася з формування світогляду школярів? Чи був навчальний матеріал пов'язаний із життям? Чи були використані виховні можливості оцінки знань?
5. Дотримання основних принципів дидактики. Чи було на уроці здійснено реалізацію основних дидактичних принципів? Яких саме?
6.  Вибір методів навчання. Чи дотримувалися загальні вимоги до вибору методів навчання (в залежності від мети уроку, специфіки навчального матеріалу,  вікових  та індивідуальних особливостей учнів).
7. Робота вчителя на уроці. Які види діяльності вчителя свідчать про повну реалізацію мети уроку?
8. Робота учнів на уроці. Якою була активність учнів на різних етапах уроку? Якими були види діяльності учнів на уроці? Чи зверталася увага на культуру праці? Яка дисципліна була на уроці і чому? Результативність праці учнів.
9. Санітарно-гігієнічні аспекти  уроку.  Гігієна навчального приміщення. Гігієна праці вчителя та учнів.
10.  Психологічні аспекти уроку. Позитивна установка вчителя, психологічна готовність до емоційного долучення до діяльності, зацікавленість у досягненні поставленої мети, впевненість у собі й учнях, передбачення успіху.

 

Вміння робити самоаналіз  уроку – це вже початок підготовки вчителя до наступного уроку.

Джерело : Інтернет ресурси

 

Виготовляємо макет Землі 

з пластиліну.

Земна кора. Внутрішня будова Землі. До уроку ЯДС

 

Земна кора. Внутрішня будова Землі. До уроку ЯДС

Сьогодні ми розпочали вивчати нову тему " Земна кора". Розглянули внутрішню будову Землі і дізналися , чому всі говорять, що вона складається з шарів.

 

Сьогодні відзначається Міжнародний день рідної мови - свято, засноване ЮНЕСКО в 1990 році. Головна мета цього дня - підтримати самобутність та важливість кожної мови та її важливість для народу. Недарма кажуть, що після відмови від рідної мови нація вмирає, адже мова містить історію та культуру держави.

Мовне питання досі є актуальним в Україні та викликає безліч суперечок.

Цікаві факти про українську мову.