Самоаналіз уроку

Самоаналіз уроку – це вміння вчителя розкласти свій урок на складові частини й вміння об’єднати  співвідношення цих складових, співставити проведений урок із накресленим планом уроку. Це операції порівняння, узагальнення, аналогії,  перехід від абстрактного до конкретного. Самоаналіз уроку допомагає вчителю оволодіти більш високим рівнем майстерності, підвищити результативність праці.  

Самоаналіз уроку вчителем  дозволяє вирішити цілий ряд важливих завдань:

• педагог краще  усвідомлює систему своєї роботи,
• швидше освоює на практиці методику вибору й обґрунтування оптимального варіанта навчання,
•  робить учителя психологічно захищенішим, впевненішим у собі,
•  поліпшує якість планування наступних уроків,
•  стимулює розвиток творчого мислення й діяльності вчителя.

    Що дає самоаналіз для керівника, який відвідує уроки?

• Знання про рівень  мислення вчителя;
• Можливість порівнювати задум і реальний хід уроку, а отже, дати конкретні поради вчителю;
• Економію часу керівника; його виступ не повторює самоаналіз, а зосереджується на оцінці, виявленні позитивів і недоліків уроку та їхніх причин;
• Через упровадження в практику самоаналізу уроку стає реальним впровадження  у навчально-виховний процес будь-яких нововведень.

 

Складові самоаналізу уроку

1. Оцінка загальної структури уроку. До якого типу уроку можна віднести  даний урок? Яке місце уроку в темі, розділі? Чи чітко виділені елементи уроку даного типу і чи правильно визначено дозування часу, що відводиться на кожну частину уроку?
2. Реалізація основної дидактичної мети уроку. Чи всі вимоги програми з даної теми отримали відображення на уроці? Наскільки активні були учні при ознайомленні з новим матеріалом (сприйняття, розуміння, пробудження пізнавального інтересу)? Чи вірно продумана методика пояснення нового матеріалу? Як і що слід змінити у вивченні нового матеріалу і чому? Чи мала місце організація первинного, супутнього закріплення (в процесі ознайомлення з новим, на спеціально виділеному етапі уроку)? Як здійснювалася перевірка якості знань, умінь і навичок учнів ?
3. Здійснення розвитку учнів у процесі навчання. Чи мало місце залучення учнів в основні розумові операції (аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, систематизація)? Чи здійснювалися внутріпредметні і міжпредметні  зв’язки? Чи були використані форми роботи для  розвитку творчого мислення?
4. Виховання в процесі уроку. Чи повністю використані виховні можливості змісту навчального матеріалу? Яка робота велася з формування світогляду школярів? Чи був навчальний матеріал пов'язаний із життям? Чи були використані виховні можливості оцінки знань?
5. Дотримання основних принципів дидактики. Чи було на уроці здійснено реалізацію основних дидактичних принципів? Яких саме?
6.  Вибір методів навчання. Чи дотримувалися загальні вимоги до вибору методів навчання (в залежності від мети уроку, специфіки навчального матеріалу,  вікових  та індивідуальних особливостей учнів).
7. Робота вчителя на уроці. Які види діяльності вчителя свідчать про повну реалізацію мети уроку?
8. Робота учнів на уроці. Якою була активність учнів на різних етапах уроку? Якими були види діяльності учнів на уроці? Чи зверталася увага на культуру праці? Яка дисципліна була на уроці і чому? Результативність праці учнів.
9. Санітарно-гігієнічні аспекти  уроку.  Гігієна навчального приміщення. Гігієна праці вчителя та учнів.
10.  Психологічні аспекти уроку. Позитивна установка вчителя, психологічна готовність до емоційного долучення до діяльності, зацікавленість у досягненні поставленої мети, впевненість у собі й учнях, передбачення успіху.

 

Вміння робити самоаналіз  уроку – це вже початок підготовки вчителя до наступного уроку.

Джерело : Інтернет ресурси