У світі реального та уявного.

      Твори мистецтва часто народжуються за допомогою багатої фантазії митців. Художники дивують поєднанням реального та уявного, а музиканти - незвичайним сполученням звуків і тембрів.

     Відома українська художниця Марія Приймаченко говорила : " Навіщо малювати звірів такими , які вони є, - вони і так красиві, а я свої малюю на радість людям".

      Ось і учні 3 класу спробували поєднати у своїх роботах реальне з уявним. Ось що вони нафантазували.

25 лютого - 150 років від дня народження Лесі Українки

 

25 лютого - 150 років від дня народження Лесі Українки

 Досліди - це круто! 

Досліджуємо виверження вулкана.

 На уроці ЯДС ми продовжуємо досліджувати нашу планету і ознайомилися з могутньою підземною силою Землі, пов’язаною з теплом, яка є водночас і захоплюючою і руйнівною. Це вулкани. Переглянули відео та презентацію про них. Здобувши знання про вулкани створили книжечку про них. Ось що вийшло.

 

Тектонічні плити

Земна кора – верхній твердий шар нашої планети. Порівняно з ядром і мантією, вона дуже тонка.

Земну кору називають літосферою. До літосфери входить ще верхня частина мантії — в’язкий шар, де температура сягає таких значень, що тверда речовина починає плавитися (це — магма).

Розглянь схематичне зображення розташування тектонічних плит.

Спроба зробити модель земної кори зі шкірки мандарина ( нажаль, апельсини не знайшли).

 

11 КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

           На основі ключових компетентностей , які має набути учень початкової школи, сформоване поняття компетентнісного підходу до навчання. Його враховують при визначені вимог до обов'язкових результатів навчання. Перелік компетентностей та їх зміст вказано у новому Державному стандарті початкової освіти.

Вільне володіння державною мовою

- вміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти;

- любов до читання;

- відчуття краси до слова;

- усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження;

- готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях.

Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами 

 активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади 

 можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях 

 оволодіння навичками міжкультурного спілкування 

Математична компетентність 

 виявлення простих математичних залежностей у навколишньому світі 

 моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань  усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини

Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій 

 допитливість, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї 

 самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати 

 формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів 

 пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження 

Інноваційність 

 відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо) 

 формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади

Екологічна компетентність 

 усвідомлення основи екологічного природокористування 

 дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства 

Інформаційнокомунікаційна компетентність 

 опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування 

 здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях

Навчання впродовж життя 

 опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання 

 організація власного навчального середовища 

 отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб 

 визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення 

 навчання працювати самостійно і в групі 

Громадянські та соціальні компетентності 

 усвідомлення ідей демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, рівних прав і можливостей 

 співпраця з іншими особами для досягнення спільної мети 

 активність у житті класу та школи 

 повага до прав інших осіб

 уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних із різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України 

 дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя 

Культурна компетентність 

 залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості 

Підприємливість та фінансова грамотність 

 ініціативність 

 готовність брати відповідальність за власні рішення 

 вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей 

 усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці 

 готовність до втілення в життя ініційованих ідей 

 прийняття власних рішень

'

 

Джерело : https://www.pedrada.com.ua/article/2108-11-kompetentnostey-uchnya-pochatkovo-shkoli-chek-lst-dlya-vchitelya

 Схема самоаналізу уроку в початкових класах

1. Загальна структура уроку.

Основна дидактична мета уроку: його місце в системі уроків з теми, основні моменти уроку, дозування часу, дотримання основних вимог до оформлення уроку, використання часу на уроці.

2. Реалізація основної дидактичної мети уроку.

Виконання вимог програми, співвідношення матеріалу, поясненого на уроці і даного на самостійну роботу, організація сприйняття, уваги, пізнавального інтересу, організація первинного закріплення матеріалу, перевірка якості знань, використання розділу і програм, вимоги до знань, опитування учнів.

3. Розвивальний аспект уроку.

Залучення учнів до здійснення основних розумових операцій, подолання посильних труднощів, розвиток пізнавальної самостійності й послідовності, науковості, міцність знань.

4. Дотримання основних принципів дидактики.

Принцип наочності, свідомості і активності в роботі вчителя і учнів, доступності і посильності, систематичності і послідовності, науковості, зв’язку теорії з практикою, міцності знань.

5. Методи навчання.

Методи введення нового матеріалу, закріплення і вироблення вмінь і навичок, контролю; відповідність методів загальної спрямованості навчання дидактичній меті; залежність вибору методів навчання від матеріального забезпечення навчального процесу.

6. Виховний аспект уроку.

Використання виховних можливостей змісту навчального матеріалу, формування світогляду, зв’язок із життям, виховання сумлінного ставлення до праці, навчання, використання виховної можливості оцінки, виховний вплив особистості вчителя.

7. Вчитель на уроці.

Підготовка до уроку, роль конспекту, види діяльності на уроці, контакт із класом, індивідуальний підхід до учнів, значення предмета, захопленість ним, зовнішній вигляд учителя.

8. Робота учнів на уроці.

Підготовка учнів до уроку, активність на різних етапах уроку, види діяльності, культура мови, дисципліна, ставлення до предмета, динаміка працездатності, моменти найвищої активності, зниження працездатності, їхні причини, рівень сформованост івміння вчитися.

9. Гігієнічні умови уроку.

Приміщення, його основна оснащеність, меблі, дотримання принципу розташування, розклад на день, вплив гігієнічних умов на динаміку працездатності на уроці.

Самоаналіз уроку

1. Яке місце даного уроку в темі, розділі, курсі? Як він пов’язаний з попереднім, на що в них спирається? Як цей урок працює на наступні уроки, теми, розділи? В чому специфіка цього уроку? Який його тип: 

– урок подачі нового матеріалу; 

– урок закріпленнязнань, умінь та навичок;

 – урок перевіркизнань, умінь та навичок;

 – комбінований урок

2. Дайте характеристику реальних можливостей учнів . Які особливості були враховані при плануванні уроку?

3. Які завдання розв’язувались на уроці: 

– навчальні; 

– виховні, 

– розвиваючі. 

Чи був забезпечений їх комплекс, взаємозв’язок? Які завдання були головними, стержневими? Як враховані в завданнях класу його особливості, особливості окремих груп школярів?

4. Чому вибрана структура уроку була раціональною для розв’язання цих завдань? Чи раціонально виділене місце на уроці для опитування , вивчення нового матеріалу, закріплення вивченого тощо? Чи раціонально розподілено час, відведений на всі етапи уроку? Чи були логічними зв’язки між етапами уроку?

5. На чому (на яких поняттях, питаннях, фактах) акцентувалася увага і чому виділено головне, суттєве?

6. Чи здійснювався диференційований (особистіснозорієнтований) підхід до учнів? Як він здійснювався, чому саме так?

7. Яке поєднання методів, принципів навчання вибрано для розкриття нового матеріалу? Обґрунтуйте вибір

методів навчання:

    – монологічний,

    – демонстративний,

    – діалогічний,

    – евристичний,

    – пошуковий,

    – алгоритмічний,

    – програмовий

 

методів викладання

    – інформаційно-повідомляючий

    – пояснювальний

    – спонукаючий

    – інструктивний

    методівроботиучнів

    – виконавський

    – реконструктивний

    – частково-пошуковий

    – пошуковий

    – творчий

принципів навчання

    – науковість

    – доступність

    – наочність

    – проблемність

    – самостійність і активністьучнів

    – системність і послідовність

    – врахуванняіндивідуальнихособливостейучнів

    – диференціація

    – інтеграція

    – стійкість засвоєння знань, умінь і навичок

    – зв’язок навчання з життям

    – єдність освітніх, розвиваючих, виховних функцій навчання

 

методи опитування учнів

    – біля дошки

    – з місця

    – за картками

    – розв’язування задач

    – виконання вправ

 

форми опитування учнів:

    – індивідуальні

    – групові

    – фронтальні

    – письмові

    – усні

 

8. Як було організовано контроль за засвоєнням знань, умінь, навичок? У яких формах і якими методами здійснювався? Чому?

9. Як використовувався навчальний кабінет? Які засоби навчання:

    – об’єкти навколишнього середовища,

    – таблиці,

    – картки,

    – ілюстрації,

    – ТЗН,

    – комп’ютерні презентації,

    – мультимедійні засоби навчання,

    – книги,

    – підручники,

    – записи на дошці,

    – інше.

10. За рахунок чого забезпечувалась висока (низька) працездатність школярів протягом уроку?

11. За рахунок чого на уроці підтримувалась хороша психологічна атмосфера спілкування? Як було реалізовано виховний вплив особи вчителя?

12. Як і за рахунок чого забезпечувалось на уроці (і в домашній роботі школярів ) раціональне використання часу, попередження перевтоми учнів?

13. Які були продумані «запасні методичні ходи» на випадок непередбачуваної ситуації?

14. Чи вдалося повністю реалізувати всі поставлені завдання? Якщо не вдалося, то які і чому? Коли вчитель планує виконати нереалізоване?

15.Чи мала місце мотивація оцінок за роботу на уроці.

16. Місце домашнього завдання в реалізації мети уроку. Обґрунтування і пояснення домашнього завдання.

17. Чи вдалося організувати роботу дітей з оцінки власної діяльності на уроці з позицій досягнення цільової установки.

18. Рівень досягнення мети уроку.

Джерело: На Урок Плесак Оксана Романівна Плесак Оксана Романівна

Зразки самоаналізу уроків з різних предметів

Самоаналіз уроку математики.

САМОАНАЛІЗ УРОКУ

Самоаналіз уроку української мови у 4 класі, проведеного вчителем початкових класів Колєсніковою Ж.М.